День Матері у місті Албуфейра

Мати. Мама. Матуся.Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського. Дорогі милі, змучені жінки! Відновимо Свято матері. Самі для себе. Для наших родин. Подумаймо, може й ми винні, що опинились у такій безвиході?Схиляємо низенько свої голови і висловлюємо щире синівське „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, біловолосі наші бабусі і матері, перед терпінням і печаллю за синами і чоловіками, братами і сестрами....То дай Вам, Боже, діждатись ще тієї пори, коли чисте синє небо зігріє Ваші страждальні душі і теплом своїм зменшить болі Ваших сердець, а перед Вашим поглядом зацвітуть сади, заколосяться ниви добірним зерном і в чистому мирному небі розіллється нескінченне соло неперевершеного степового співця – жайворонка.Хай наші друзі крилаті – лелеки дарують Вам правнучат. Онучат, і діточок – оцих домашніх соловейків, щоб своїм безгрішним і чистим щебетом звеселяли Ваші змордовані душі та множили надію на краще завтра нашої долі; помагай Вам, Боже, поставити їх твердо на ноги і засіяти їхні душі зерном Правди і Науки. Нехай весняне свято розморозить нас, об’єднає і згуртує! Щастя, здоров’я всім Вам дорогі Матері.

о.Іван Гудзь.




Вшанування річниці пам’яті Т.Г.Шевченка в місті Албуфейра

Вдруге після гарно підготовленого та проведеного Різдвяного Вертепу, зібралася українська громада 18 березня біля церкви св.Анни в місті Албуфейра,на вшанування річниці пам’яті Т.Г.Шевченка.
Сімнадцять дітей взяли участь у підготовці свята: Березяк Мар’яна зі Львова, Кулик Андрій з м.Золочів,Львівської області, Вишенська Оля зі Львова, Пановик Данило з Львівщини, Руслан, Мар’яна і Оксана Стефашко з Львівської області, Ісмайлов Едуард з Чернівецької області, Бочко Владислав з Вінничини, Лесюк Владислава з Івано-Франківщини, Доманченко Софія з Донеччини, Оля та Юля Карпін зі Львова, Кучер Христина з м. Бережани Тернопільскої області, Назар і Кароліна Дунець з Івано-Франківщини. А самою юною учасницею була Осипчук Валерія (5 років) з Рівненської області.


Дорослі також не залишились осторонь: ведучі Ірина Романюк з м. Ново-Волинськ та Анатолій Жуков з Луцька, диригент Володимир Реплюк з Чернівців, баяніст Олександр Кушнір з Вінничини. Співаки ансамблю Оксана Пановик з Львівської області , Марків Андрій зі Львова, Галушка Іван з м.Сокаль, що на Львівщині, Дунець Василь з Івано-Франківщини, Окан Андрій з Тернопільщини, Шарлай Вадим із с.Мамаївці Чернівецької області, Сопіла Микола зі Львова, та вже згадувані Ірина, Анатолій, Христина, Оля, Оксана. З апаратурою працював п. Тарас Беризовський.

А хресним батьком цього заходу можна назвати В’ячеслава Івановича Старощука, представника Спілки Українців (м.Лісабон).Це він попіклувався про те , щоб робота почалась, запалив вогник.Пан В’ячеслав приїхав одного дня до нас в Албуферу, привіз сценарій,"Кобзар“.Розповів про роботу Спілки Українців у м.Фаро, пообіцяв підтримку. І слова свого дотримав-передав нам кілька вишитих сорочок, портрети Тараса Шевченка, прапор України, старенький баян , з яким ми проводили перші репетиції. Та й моральна підтримка нам дуже допомагала. А скільки талановитих людей в нашому місті! Ніхто б і не знав, якби не підготовка до свята. От шкода тільки, що не всі змогли взяти участь: робота і нічого тут не вдієш.

Одним із перших на прохання заспівати Тарасові пісні "Причинна","Тополя","Думи мої",та "Заповіт" відгукнувся п.Андрій Марків (жоднї репетиції не пропустив). Згодом приєдналися п.Микола, п.Іван, п.Василь, дівчата Оксана , Христя і Оля, п.Оксана (який чудовий голос в цієї жінки). А Андрій Окан з Вадимом ще й погодились вивчити досить немаленькі вірші. Василь піклувався про те, щоб легше було добиратись на репитиції Володимиру, бо ж дорога неблизька- з району Balaia до району Câmara Municipal.По кілька кілометрів на репетиції після важкого трудового дня доводилось ходити п.Іванові. Та він не нарікав, а навіть навпаки, всіх підбадьорював. Пан Олексанр долав аж 15 км. до м. Албуфейра. В Україні він керував хором. Цей чоловік- справжній майстер своєї справи , людина , яка надзвичайно любить свою професію і музику. А ще він дуже добрий, м’ягкий, справедливий і надзвичайно відповідальний.

Пан Анатолій замовив з України диск з піснями на слова Т.Шевченка.А пані Ірина люб’язно погодилась проводити репетиції у себе вдома‚ бо‚ нажаль‚ наш осередок свого окремого приміщення ще не має. І линуло з вікна‚ здається‚ нічим не примітної багатоповерхівки: "Реве та стогне Дніпр широкий...“

Звичайо, довелось попрацювати. Та коли щось не виходило‚ п.Микола зі Львова‚ з довгими вусами ‚ як у справжнього козака‚ заспокоював: “Не хвилюйтесь, все в нас вдасться. Заспіваємо так‚ як можемо. Головне- від душі. А як хтось вміє краще-то нехай вийде і поможе нам.” Дуже приємно‚ що діти, які вже по кілька років живуть в Португалії, знають про Шевченка. Вони із задоволенням готувались до виступу. “Тьотю, я зможу вивчити цей вірш. Хіба ж це багато? І ще якийсь мені дайте, я все вивчу! ” –просила Оля. Молдавський хлопчик Едуард українську мову трохи розуміє, але не розмовляє нею. Та ніхто цього і не помітив, коли він розповідав вірші. А у виконанні Христини прозвучав португальський варіант Шевченкового “Заповіту”. Гарно розповідати вірші навчила дітей вчителька української мови та літератури Ірина Богданівна Березяк.

Чимало українців зібралося вшанувати пам’ять Кобзаря . Та й не тільки українців. Були там і росіяни‚ і молдавани‚і навіть голандці і англійці. З м.Фаро приїхав п.В’ячеслав Старощук‚як представник Спілки Українців. В заключнім слові український священик настоятель церкви отець Олег сказав : “ ...Не можна відівати Шевченка від України , а Україну від Шевченка. Наші діти мають знати, якого вони роду і де їхнє коріння, а поряд з Бібліѕю має стпяти шевченківський Кобзар.”

Захід відбувся‚ і це-найголовніше. Це крок вгору по драбині духовності, і ‚надіюсь‚ не останій.Бо‚ як казав великий Кобзар‚ "хто зневажає рідний край‚той серцем немощний каліка“.

Велике спасибі всім учасникам та глядачам!
Наталя Коробчук

счетчик посещений besucherzahler Plentyoffish